‘ќ–ћ» ≤ ћ≈“ќƒ» –≈√”Ћё¬јЌЌя ÷≤Ќ Ќј —≤Ћ№—№ ќ√ќ—ѕќƒј–—№ ” “≈’Ќ≤ ”

÷≥нов≥ перетворенн¤ 1992-1995 рр. зумовили стр≥мке зростанн¤ ц≥н у народному господарств≥ взагал≥ та на с≥льськогосподарську техн≥ку зокрема. ѕричому темпи зростанн¤ ≥ндекс≥в промислових ≥ с≥льськогосподарських ц≥н були р≥зними. ѕор¤д з ≥ншими факторами, це викликало катастроф≥чне пог≥ршенн¤ ф≥нансового становища аграрних п≥дприЇмств. ¬тративши в такий спос≥б платоспроможн≥сть, с≥льськогосподарськ≥ товаровиробники р≥зко зменшили закуп≥влю техн≥чних засоб≥в.

Ќа¤вн≥сть у структур≥ машинно-тракторного парку значноњ к≥лькост≥ одиниць староњ техн≥ки спричин¤Ї велик≥ перевитрати пального ≥ мастил. ¬иконаний обс¤г роб≥т у розрахунку на 1 машину зменшивс¤ в 2 рази. «ниженн¤ техн≥чноњ оснащеност≥ с≥льського господарства (¤ка ≥ за кращих час≥в не перевищувала 70% оптимального р≥вн¤) зумовлюЇ ≥стотн≥ збитки в≥д невиконанн¤ або несвоЇчасного та не¤к≥сного проведенн¤ механ≥зованих с≥льськогосподарських роб≥т, тобто в≥д недобору ≥ втрат врожаю, а також пог≥ршенн¤ ¤кост≥ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ.

¬насл≥док звуженн¤ або повноњ втрати ринк≥в збуту заводи тракторного ≥ с≥льськогосподарського машинобудуванн¤ змушен≥ скорочувати ≥ нав≥ть зупин¤ти виробництво. ¬ 1990-2000 рр. випуск трактор≥в, комбайн≥в та ≥нших с≥льськогосподарських машин зменшивс¤ в дес¤тки ≥ сотн≥ раз≥в (див.табл.).

(одиниц≥)

ќтже, нин≥шн≥й ринок с≥льськогосподарських машин характеризуЇтьс¤ суперечливими ≥ руйн≥вними тенденц≥¤ми. ѕотенц≥альн≥ попит ≥ пропозиц≥¤ Ї великими. ѕроте реал≥зуватис¤ вони не можуть - через надзвичайно низьку платоспроможн≥сть покупц≥в техн≥ки (њњ коеф≥ц≥Їнт знизивс¤ з 1,47 у 1991 р. до 0,28 у 1999 р.). ” свою чергу, останн¤ зумовлена хрон≥чним ц≥новим диспаритетом. Ќезважаючи на це. ц≥ни на с≥льськогосподарськ≥ машини продовжують зростати.

–инков≥ ц≥ни на с≥льськогосподарськ≥ машини формуютьс¤ в двох середовищах:

” 1998 р. ¬ј“ "’ерсонськ≥ комбайни" виробило досл≥дно-промислову парт≥ю зернозбиральних комбайн≥в "—лавутич". ѕогоджену ц≥ну було ≈≥становлено на 20% нижчою в≥д соб≥вартост≥, що призвело до збитк≥в п≥дприЇмства у розм≥р≥ 48,5 тис. грн. у розрахунку на кожний реал≥зований комбайн. ѕосередницьк≥ ж структури реал≥зували ц≥ комбайни за ц≥нами, на 33% вищими в≥д ц≥н виробника, що забезпечило њм рентабельн≥сть (в≥дношенн¤ прибутку до затрат на реал≥зац≥ю машин) на р≥вн≥ понад 100%. “ака сама тенденц≥¤ спостер≥гаЇтьс¤ ≥ по де¤ких видах плуг≥в, с≥валок та ≥ншоњ с≥льськогосподарськоњ техн≥ки. ¬загал≥, за даними статистичних орган≥в, з 1993 р. р≥вень рентабельност≥ у тракторному ≥ с≥льськогосподарському машинобудуванн≥ маЇ ст≥йку тенденц≥ю до зниженн¤, а в обстежених посередницьких структурах - в≥дпов≥дно, до п≥двищенн¤.

ѕравда, де¤к≥ п≥дприЇмства тракторного ≥ с≥льськогосподарського машинобудуванн¤, користуючись своњм монопольним становищем, недосконал≥стю чинного антимонопольного законодавства ≥ недол≥ками в робот≥ контролюючих ц≥нових орган≥в, економ≥чно необгрунтоване зб≥льшували в 1996-1998 рр. зароб≥тну плату (майже втрич≥), а також цехов≥ та загальнозаводськ≥ затрати (на 60%). “им часом це не мало великого впливу на загальну тенденц≥ю до зростанн¤ ц≥н на с≥льськогосподарську техн≥ку.

≤нша ситуац≥¤ спостер≥гаЇтьс¤ в посередницьк≥й с≥тц≥. як показуЇ анал≥з ≥нформац≥њ, ¤ку вдалос¤ отримати всупереч категоричному небажанню њњ представник≥в, головним (за ≥нших р≥вних умов) мотивом до п≥двищенн¤ ц≥н Ї прагненн¤ п≥дприЇмц≥в максим≥зувати своњ прибутки - причому ¤к дозволеними, так ≥ спекул¤тивними методами.

ѕрагненн¤ суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ одержати максимальн≥ прибутки Ї руш≥йною силою, потужною мотивац≥Їю до розвитку ринковоњ економ≥ки. ѕроте ц¤, в ц≥лому позитивна, сила об'Їктивно спри¤Ї виникненню диспропорц≥й м≥ж окремими галуз¤ми, п≥дприЇмствами та ≥ншими сферами д≥¤льност≥. якщо ц≥ процеси не регулювати, то вони стануть руйн≥вними дл¤ економ≥ки ≥ сусп≥льства. “ому будь-¤ка ринкова економ≥ка потребуЇ державного втручанн¤ шл¤хом регулюванн¤ розпод≥льних в≥дносин, ≥ в першу чергу - ц≥нових сп≥вв≥дношень.

—при¤нн¤ широкому розвитков≥ конкуренц≥њ. «а час≥в плановоњ економ≥ки окрем≥ види с≥льськогосподарськоњ техн≥ки випускалис¤ одним або двома спец≥ал≥зованими заводами. Ќаприклад, ірунтообробн≥ знар¤дд¤ виробл¤лис¤ в ќдес≥, с≥валки - у  ≥ровоград≥, трактори - у ’арков≥ та ƒн≥пропетровську, бур¤козбиральн≥ машини - у ƒн≥пропетровську ≥ “ернопол≥, кукурудзозбиральн≥ комбайни - у ’ерсон≥ тощо. ¬≥дпов≥дно до соц≥ал≥стичних принцип≥в, було розбудовано монопол≥зований ринок с≥льськогосподарськоњ техн≥ки з розгалуженою державною ≥нфраструктурою у районах ≥ област¤х, ¤ка "ув≥нчувалас¤" потужним в≥домством "ƒержкомс≥льгосптехн≥ка". ” так≥й ситуац≥њ н≥ про ¤ку конкуренц≥ю (отже - ≥ про њњ вплив на регулюванн¤ ц≥н) не могло бути й мови.

ѕовна в≥дпов≥дальн≥сть завод≥в-виробник≥в за реал≥зац≥ю своЇњ продукц≥њ. ƒл¤ цього њм необх≥дно створювати свою, ф≥рмову, ринкову структуру: магазини техн≥ки ≥ запчастин до нењ, дилерськ≥ та прокатн≥ пункти, техн≥чн≥ центри, машинно-технолог≥чн≥ формуванн¤, агротехсерв≥сн≥ орган≥зац≥њ. ¬ажливо, щоб на шл¤ху техн≥чних засоб≥в до њх споживача було ¤комога менше посередник≥в. ј це дос¤гаЇтьс¤ за рахунок створенн¤ системи матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤ за принципами (схемами): "завод -с≥льськогосподарський товаровиробник"; "завод - дилер - с≥льськогосподарський товаровиробник"; "завод - агротехсерв≥сн≥ структури - с≥льськогосподарський товаровиробник"; "завод - л≥зингов≥ компан≥њ - с≥льськогосподарський товаровиробник" тощо (див. схему). ѕрагнучи вижити (а сьогодн≥ це означаЇ повернути ≥ утримати втрачен≥ ринки збуту), заводи-виробники через ц≥ "коротк≥" схеми зд≥йснюватимуть внутр≥ф≥рмовий самоконтроль за ц≥нами. ¬они будуть за≥нтересован≥ у запоб≥ганн≥ њх необгрунтованому зростанню ≥ максимальному врахуванн≥ вимог с≥льськогосподарських товаровиробник≥в.

јдже дл¤ виживанн¤ на¤вн≥сть ринк≥в збуту Ї значно важлив≥шою ≥ ефективн≥шою, н≥ж максим≥зац≥¤ прибутк≥в, одержуваних у розрахунку на одиницю продукц≥њ.

’арактер ц≥ноутворенн¤ визначаЇтьс¤ типом ринк≥в, ¤к≥ под≥л¤ютьс¤ на: а) ринок чистоњ конкуренц≥њ; б) ринок монопол≥стичноњ конкуренц≥њ; в) ол≥гопол≥стичний ринок;

г) ринок чистоњ монопол≥њ. —тратег≥¤ ц≥ноутворенн¤ залежить також в≥д мети, ¤ку ставл¤ть перед собою виробники, ф≥рми ≥ п≥дприЇмц≥: а) виживанн¤; б) максим≥зац≥¤ прибутк≥в;

¬≥дпов≥дно до встановлених мети ≥ типу ринк≥в, застосовуютьс¤ адекватн≥ методи ц≥ноутворенн¤. ¬ умовах сталих ринкових в≥дносин ц≥ни на продукц≥ю визначаютьс¤ на основ≥: а) середн≥х затрат плюс прибуток, тобто нарахуванн¤ певноњ нац≥нки на соб≥варт≥сть продукц≥њ; б) анал≥зу прибутковост≥ та забезпеченн¤ одержанн¤ 15-20% ц≥льового прибутку на ≥зкладений кап≥тал; в) ц≥нност≥ продукц≥њ з урахуванн¤м попиту на нењ; г) поточних ц≥н з урахуванн¤м повед≥нки конкурент≥в; д) закритих торг≥в.

Ќа практиц≥ обгрунтуванн¤ ≥ встановленн¤ ц≥н на будь-¤кому п≥дприЇмств≥ передбачають 6 етап≥в: а) визначенн¤ мети ц≥ноутворенн¤; б) вивченн¤ типу ринк≥в ≥ попиту на вироблювану продукц≥ю; в) розрахунок затрат; г) вивченн¤ ц≥н конкурент≥в; д) виб≥р метод≥в ц≥ноутворенн¤; е) встановленн¤ остаточноњ ц≥ни.

¬ умовах конкуренц≥њ п≥дприЇмц≥ не повинн≥ користуватис¤ у своњй ц≥нов≥й пол≥тиц≥ де¤кими невиг≥дними дл¤ них же методами - такими, наприклад, ¤к довгострокова ф≥ксац≥¤ ц≥н, ц≥нова дискрим≥нац≥¤, перевищенн¤ регульованих ц≥н, шахрайське завищенн¤ ц≥н тощо. ÷е забезпечить њм уникненн¤ конфл≥кт≥в з державними податковими ≥ контролюючими службами.

—тратег≥¤ практичного ц≥ноутворенн¤ т≥сно пов'¤зана з маркетинговою д≥¤льн≥стю п≥дприЇмств ≥ Ї його складовою. « огл¤ду на це, Ї гостра необхщн≥сть у п≥дготовц≥ та виданн≥ попул¤рного методичного пос≥бника з питань маркетингу, стратег≥њ ц≥ноутворенн¤ ≥ практики обгрунтуванн¤ ц≥н дл¤ широкого кола в≥дпов≥дних спец≥ал≥ст≥в п≥дприЇмств тракторного ≥ с≥льськогосподарського машинобудуванн¤.  р≥м того, до цього пос≥бника доц≥льно включити ус≥ державн≥ нормативно-правов≥ акти, що регулюють ц≥ноутворенн¤ ≥ ц≥ни, а також коментар≥ до них - з метою запоб≥ганн¤ ц≥новим порушенн¤м ≥ виникненню конфл≥кт≥в.

Ўирока реал≥зац≥¤ викладених принцип≥в ≥ структур регулюванн¤ ц≥н на м≥крор≥вн≥ вимагаЇ в≥дпов≥дних ≥нвестиц≥й ≥ часу, а також завершенн¤ реформуванн¤ аграрного сектора. ¬они Ї перспективними, оск≥льки впливатимуть на загальну ц≥нову кон'юнктуру на ринку с≥льськогосподарськоњ техн≥ки. Ќе скористатис¤ ними означатиме поглибленн¤ кризового стану, в ¤кому опинивс¤ в≥тчизн¤ний јѕ .

“им часом дл¤ ефективного регулюванн¤ ц≥н цих заход≥в не досить. –инкова економ≥ка об'Їктивно породжуЇ умови, ¤к≥ неодм≥нно призвод¤ть до вибухового зростанн¤ ц≥н: природн≥ та технолог≥чн≥ монопол≥њ, спекул¤тивн≥ д≥њ п≥дприЇмц≥в, макро-економ≥чн≥ диспропорц≥њ тощо. ” даному раз≥ необх≥дним Ї державне втручанн¤ -регулюванн¤ ц≥н на макрор≥вн≥. як показуЇ св≥това практика, сьогодн≥ в≥льного ринку з "броун≥вським" рухом (тобто такого, на ¤кому негативн≥ сили не були б обмежен≥, звужен≥ або спр¤мован≥ в потр≥бному напр¤м≥) немаЇ в жодн≥й крањн≥.

ƒержавне регулюванн¤ ц≥н. «а роки незалежност≥ в ”кра'н≥ практично повн≥стю оновлено принципи ц≥ноутворенн¤, а також механ≥зм, методи виконавч≥ структури регулюванн¤ ц≥н. Ќин≥ центральними органами, що зд≥йснюють контроль за дотриманн¤м встановленого пор¤дку затвердженн¤ та застосуванн¤ ц≥н ≥ тариф≥њз, Ї ƒержавна ≥нспекц≥¤ ”крањни з контролю за ц≥нами та јнтимонопольний ком≥тет ”крањни з њх рег≥ональними органами на м≥сц¤х.

“епер ц≥ни на б≥льш≥сть вид≥в с≥льськогосподарських машин не декларуютьс¤ ≥ не регулюютьс¤ јнтимонопольним ком≥тетом ”крањни - за виключенн¤м тих з них, ¤к≥ виробл¤ютьс¤ за рахунок державного л≥зингового фонду. ¬ останньому випадку ц≥ни узгоджуютьс¤ з ћ≥н≥стерством аграрноњ пол≥тики ”крањни та  ом≥тетом з промисловоњ пол≥тики ”крањни.

Ќаша держава не першою зд≥йснюЇ л≥берал≥зац≥ю ц≥н. —в≥товий досв≥д говорить про запровадженн¤ жорстких державного регулюванн¤ ≥ контролю ц≥н - в≥д вжитт¤ заход≥в, ¤к≥ можуть призвести до банкрутства ≥ розоренн¤ (¤к це спостер≥гаЇтьс¤ у ‘ранц≥њ), до ув'¤зненн¤ за несанкц≥оноване п≥двищенн¤ ц≥н (в≥дпов≥дно, у Ѕразил≥њ).

ѕротекц≥он≥стськ≥ заходи застосовуютьс¤ дл¤ регулюванн¤ ц≥н на ≥мпортну с≥льськогосподарську техн≥ку. Ќе вдаючис¤ до надто докладних м≥ркувань щодо теор≥њ з цього питанн¤, сл≥д виокремити його "двос≥чн≥сть" ≥ суперечлив≥сть. « одного боку, протекц≥он≥зм спри¤Ї вир≥шенню проблем зайн¤тост≥ робочоњ сили крањн-≥мпортер≥в. наповненн¤ њх держбюджет≥в ≥ розвитку нац≥онального с≥льськогосподарського машинобудуванн¤, а з ≥ншого - знижуЇ ефективн≥сть м≥жнародних под≥лу прац≥ та спец≥ал≥зац≥њ, в≥льноњ торг≥вл≥ та конкуренц≥њ. √≥ркий досв≥д щодо того, ¤к закуп≥вл≥ п≥д ур¤дов≥ гарант≥њ американських зернозбиральних комбайн≥в "ƒжон ƒ≥р" утримували у зародковому стан≥ випуск олександр≥йських "Ћан≥в" ≥ херсонських "—лавутич≥в", показуЇ, що дл¤ такоњ великоњ аграрноњ держави, ¤к ”крањна, вжитт¤ протекц≥он≥стських заход≥в на етап≥ њњ входженн¤ до св≥тового економ≥чного простору ≥ становленн¤ нац≥онального с≥льськогосподарського машинобудуванн¤ Ї об'Їктивно необх≥дним, незважаючи на певний оп≥р з боку споживач≥в його продукц≥њ.

«апровадженн¤ ефективного мон≥торингу ринку ≥ ц≥н на с≥льськогосподарськ≥ машини. Ќормальна д≥¤льн≥сть оператор≥в ринку с≥льськогосподарських машин Ї неможливою без оперативноњ та в≥рог≥дноњ ≥нформац≥њ про динам≥ку ≥ прогноз ц≥н, обс¤ги реал≥зац≥њ, попит ≥ пропозиц≥ю, вимоги споживач≥в до продукц≥њ та њх платоспроможн≥сть. “ака ≥нформац≥¤ маЇ стимулююче значенн¤ дл¤ виробник≥в, розвитку конкуренц≥њ, вибору машин та њх ц≥н, оптимальних дл¤ споживач≥в. ¬она також потр≥бна дл¤ прийн¤тт¤ ур¤дових р≥шень щодо п≥дтриманн¤ на належному р≥вн≥ доход≥в с≥льськогосподарських товаровиробник≥в - споживач≥в техн≥ки дл¤ аграрноњ сфери.