ѕ–»¬ј“»«ј÷≤я ¬Ћј—Ќќ—“≤ “ј –ќ«¬»“ќ  ќ–√јЌ≤«ј÷≤…Ќќ-ѕ–ј¬ќ¬»’ ‘ќ–ћ ѕ≤ƒѕ–»™ћЌ»÷“¬ј

Ћ.Ў»Ѕј–Ўќ¬ј, √.Ќј«ј–ќ¬ј, Ѕ..’ќƒ≤™¬ (“ашкент, –еспубл≥ка ”збекистан)

–оздержавленн¤ економ≥ки передбачаЇ переданн¤ власност≥-функц≥њ безпосередн≥м господарюючим суб'Їктам ≥ визнанн¤ њх ¤к самост≥йних товаровиробник≥в.

ѕрот¤гом дес¤тир≥ч адм≥н≥стративно-командна система заперечувала роль п≥дприЇмництва, вс≥л¤ко викор≥нюючи його, позбавл¤ючи величезну к≥льк≥сть член≥в сусп≥льства можливост≥ реал≥зувати себе ≥ своњ зд≥бност≥ у зд≥йсненн≥ см≥ливих, важливих ≥ потр≥бних проект≥в. « огл¤ду на це, реформуванн¤ економ≥чних в≥дносин стаЇ дуже актуальним. як показуЇ заруб≥жний досв≥д, на ринку повинн≥ д≥¤ти самост≥йн≥ господарююч≥ суб'Їкти, ¤к≥ привласнюють повноц≥нний ефект в≥д власних зусиль, Ї за≥нтересованими у к≥нцевих результатах роботи ≥ водночас несуть матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть за правильн≥сть своњх р≥шень. “ак≥ вимоги задовольн¤ютьс¤ ¤кнайкраще, коли п≥дприЇмц≥ привод¤ть у рух р≥зн≥ форми власност≥.

ѕроблема роздержавленн¤ ≥ приватизац≥њ викликала серед вчених широку дискус≥ю, учасники ¤коњ вкладають у розум≥нн¤ цих процес≥в своњ специф≥чн≥ погл¤ди, що не дозвол¤Ї скласти про њх сутн≥сть однозначну думку. «а кордоном п≥д "приватизац≥Їю" звичайно маЇтьс¤ на уваз≥ процес переходу в≥д державноњ форми власност≥ до будь-¤ких недержавних, включаючи персон≥ф≥ковану (приватну).

ѕричому методи реал≥зац≥њ ц≥Їњ ≥дењ можуть бути р≥зними. ¬ одному випадку процес приватизац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ з метою дерегулюванн¤ економ≥ки за рахунок скороченн¤ њњ державного сектора ≥ зб≥льшенн¤ - приватного, а в ≥ншому - за рахунок повного або часткового переданн¤ права власност≥ на кап≥тал певного державного п≥дприЇмства ј“ або приватн≥й особ≥.

Ќин≥ в ”збекистан≥ ставленн¤ до процес≥в роздержавленн¤ ≥ приватизац≥њ з боку вчених-досл≥дник≥в ≥ основноњ маси населенн¤ не Ї однозначним. ƒосв≥д проведенн¤ економ≥чноњ реформи в крањнах —Ќƒ говорить про складн≥сть проходженн¤ цих процес≥в з об'Їктивних ≥ суб'Їктивних причин. ‘актором, ¤кий гальмуЇ прийн¤тт¤ кардинальних р≥шень, залишаЇтьс¤ ≥нертн≥сть населенн¤.

ѕерех≥д республ≥ки на ринков≥ в≥дносини викликав необх≥дн≥сть адаптувати сферу зв'¤зку до нових умов, що, в першу чергу, вимагало зм≥ни форми власност≥. як ≥ в ц≥лому по економ≥ц≥, на першому етап≥ роздержавленн¤ (до 1994 р.) процес приватизац≥њ торкнувс¤ невеликих п≥дприЇмств - п≥дприЇмств неосновноњ д≥¤льност≥ (промисловост≥ галуз≥, буд≥вельних, торговельно-закуп≥вельних ≥ постачальницьких орган≥зац≥й, др≥бних допом≥жних ≥ п≥дсобних господарств).

Ќа другому етап≥ (1995Ч1998 рр.) було п≥дготовлено ≥ розпочато процес роздержавленн¤ п≥дприЇмств основноњ д≥¤льност≥ у сфер≥ м≥сцевого та м≥жм≥ського електрозв'¤зку, а також поштового зв'¤зку (на сьогодн≥шн≥й день приватизовано вс≥ його п≥дприЇмства). ” цей пер≥од особливо важливим Ї те, що демонопол≥зац≥¤, розвиток форм власност≥ та конкуренц≥њ не повинн≥ п≥ти на шкоду н≥ операторам, н≥ споживачам послуг зв'¤зку. Ќеобх≥дно зберегти техн≥чну ц≥л≥сн≥сть ≥ ¤к≥сн≥ параметри його мереж≥, розробити справедлив≥ та виг≥дн≥ правила взаЇмод≥њ дл¤ оператор≥в-конкурент≥в, забезпечити контроль ≥ регулюванн¤ конкуренц≥њ на ринку послуг зв'¤зку, створити систему захисту споживач≥в в≥д пог≥ршенн¤ ¤кост≥ та непом≥рного п≥двищенн¤ вартост≥ цих послуг, гарантувати ≥нформац≥йну безпеку.

–озширенню конкуренц≥њ великою м≥рою спри¤Ї хороший кл≥мат дл¤ залученн¤ ≥ноземних ≥нвестор≥в. ƒл¤ п≥дприЇмств з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми законодавство –еспубл≥ки ”збекистан передбачаЇ р¤д п≥льг (по податках на прибуток, на операц≥њ з ц≥нними паперами ≥ на майно, а також по миту). ѕри спри¤нн≥ ≥ноземних партнер≥в у галуз≥ зд≥йснюютьс¤ значне техн≥чне переозброЇнн¤ ≥ нове буд≥вництво об'Їкт≥в з використанн¤м найсучасн≥ших технолог≥й.

Ќин≥, у результат≥ поетапноњ приватизац≥њ (тобто роздержавленн¤) засоб≥в виробництва у сфер≥ пошти ≥ телекомун≥кац≥й, у комплекс≥ зв'¤зку ”збекистану функц≥онують так≥ форми власност≥:

ѕриватноњ власност≥ у сфер≥ пошти ≥ телекомун≥кац≥й республ≥ки поки що немаЇ.

¬ ”збекистан≥ зд≥йснювалис¤ заходи щодо демонопол≥зац≥њ та розвитку конкуренц≥њ. «окрема, розроблено ≥ затверджено р¤д нормативно-правових документ≥в, спр¤мованих на створенн¤ конкурентного ринку, захист прав та ≥нтерес≥в споживач≥в. «аохочувалис¤ ≥ видавалис¤ л≥ценз≥њ на додатков≥ послуги. ѕо сут≥ справи, за 1992Ч1997 рр., у результат≥ проведених заход≥в, було створено орган≥зац≥йно-правов≥ основи дл¤ в≥льного наданн¤ послуг.

ћета приватизац≥њ п≥дприЇмств сфери телекомун≥кац≥й - п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва, залученн¤ ≥нвестиц≥й, розширенн¤ доходноњ складовоњ бюджету.

” ц≥й сфер≥ приватизац≥¤ зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ принцип≥в:

¬≥дпов≥дно до них. у галуз≥ було проведено роботу щодо роздержавленн¤ ≥ приватизац≥њ п≥дприЇмств виробничоњ ≥нфраструктури - буд≥вельно-монтажних, ремонтних, проектних, промислових та ≥н. ѕ≥дприЇмства ж основноњ д≥¤льност≥ приватизувалис¤ тут у форм≥ акц≥онуванн¤ - створенн¤ ј“ ≥ ј .

¬ивченн¤ теоретичних джерел ≥ учбово-методичноњ л≥тератури дозвол¤Ї синтезувати р≥зн≥ п≥дходи ≥ дати власне визначенн¤ терм≥на "п≥дприЇмництво". ѕ≥д ним можна розум≥ти талант, ¤кий про¤вл¤Їтьс¤ людиною в пер≥од д≥ловоњ активност≥ та виступаЇ нев≥д'Їмною частиною усп≥ху його справи, пор¤д з обов'¤зковою на¤вн≥стю таких рис характеру, ¤к вм≥нн¤ ризикувати, керувати людьми ≥ вчасно оц≥нювати сп≥вв≥дношенн¤ ринкових попиту ≥ пропозиц≥њ.

—ьогодн≥ пом≥тна тенденц≥¤ до ускладненн¤ орган≥зац≥йних форм п≥дприЇмництва. ≤ чим тривал≥шим Ї етап њх розвитку, тим складн≥шими Ї так≥ про¤ви, що т¤ж≥ють уже не т≥льки до вертикальноњ ≥нтеграц≥њ, њњ' прикладом можуть слугувати нещодавно створен≥ у сфер≥ пошти ≥ телекомун≥кац≥й компан≥њ, в д≥¤х ¤ких ч≥тко простежуютьс¤ вертикальна п≥дпор¤дкован≥сть ≥ необх≥дн≥сть виконанн¤ р¤ду функц≥й, притаманних адм≥н≥стративному управл≥нню.

ќстанн≥м часом процес горизонтального ≥нтегруванн¤ набуваЇ ≥нтернац≥онального характеру, поЇднуючи вузько- ≥ багатогалузев≥ форми: йде процес створенн¤ консорц≥ум≥в ≥ ‘ѕ√.

ќчевидно, ≥снуЇ безл≥ч причин, з ¤ких в≥дбуваЇтьс¤ саме горизонтальна ≥нтеграц≥¤. ÷е ≥ можлив≥сть вишукати додатков≥ ф≥нансов≥ джерела в умовах нестач≥ кредитних ресурс≥в, ≥. бажанн¤ в≥дновити зруйнован≥ господарськ≥ зв'¤зки, ≥ можлив≥сть д≥¤ти швидше, оперативн≥ше, минаючи численн≥ вертикальн≥ ланки багатоп≥дпор¤дкованост≥.

ќтже, ефективною ќѕ‘ п≥дприЇмництва можна вважати ту E=1> наданн¤ п≥дприЇмствам повноњ господарськоњ самост≥йност≥ в управл≥нн≥ виробництвом;

-техн≥чного переозброЇнн¤ п≥дприЇмств ≥ впровадженн¤ нов≥тн≥х технолог≥й за рахунок залученн¤ в≥льних грошових ресурс≥в населенн¤.

-недоврахуванн¤м ф≥нансових можливостей трудових колектив≥в при викуп≥ ними акц≥й п≥дприЇмств, ¤к≥ приватизуютьс¤;

Ќе менш важливою формою п≥дприЇмництва у сфер≥ зв'¤зку Ї створенн¤ малих ≥ середн≥х п≥дприЇмств, ¤к≥ забезпечують високу стаб≥льн≥сть ≥ ефективне функц≥онуванн¤ його багатоукладноњ економ≥ки. Ќайспри¤тлив≥шою дл¤ них Ї система електрозв'¤зку, ≥ зокрема -сфера функц≥онуванн¤ легко приватизовуваних к≥нцевих пристроњв (передавач≥в ≥ приймач≥в).

ƒо в≥дм≥тних особливостей ћѕ належать:

ќск≥льки сфера пошти ≥ телекомун≥кац≥й Ї кап≥талом≥сткою системою, то телекомун≥кац≥њ в≥др≥зн¤ютьс¤ високою стартовою варт≥стю, що, в свою чергу, створюЇ значн≥ утрудненн¤ дл¤ вступу в б≥знес нових форм, -тим б≥льше, що поки що в≥ддача в≥д залучуваних ≥нвестиц≥й повертаЇтьс¤ у дуже упов≥льнен≥ строки.

Ќеефективн≥сть, проблеми контролю ≥ управл≥нн¤ "переважували" можлив≥ достоњнства державного волод≥нн¤ сферою зв'¤зку, внасл≥док чого б≥знес ≥ економ≥ка, ¤к≥ залежать в≥д над≥йност≥ телекомун≥кац≥йних послуг, потерпали б≥льше за вс≥х.

“епер час подумати про ≥нш≥ форми залученн¤ приватного сектора до приватизац≥њ, оск≥льки у крањнах —Ќƒ телекомун≥кац≥њ все ще перебувають, скор≥ше, в монопольному, н≥ж у конкурентному середовищ≥.

“ам, де конкуренц≥¤ всередин≥ сфери пошти ≥ телекомун≥кац≥й Ї неможливою або утрудненою, доц≥льно ввести њњ активну зам≥ну у вигл¤д≥ конкуренц≥њ за право залишатис¤ Їдиним монопол≥стом: "конкуренц≥¤ за галузь" зам≥сть "конкуренц≥¤ всередин≥ галуз≥". ” даному випадку основна ≥де¤ пол¤гаЇ в тому. що монопольна франшиза може бути виставлена на торгах з ¤кнайприваблив≥шими умовами (наприклад, з найнижчими ц≥нами дл¤ споживача).  онкуренц≥¤ на торгах може забезпечити м≥н≥мальн≥ продажн≥ ц≥ни, оск≥льки нав≥ть франчайз≥, що виграв торги, зменшуватиме ц≥ну доти, доки не переконаЇтьс¤, що при правильному веденн≥ б≥знесу зможе хоча б покрити варт≥сть франшизи.

—хеми франчайзингу можуть бути застосован≥ дл¤ нерентабельних поштових та ≥нших (наприклад, збиткових) п≥дприЇмств сфери зв'¤зку. ќск≥льки вони збитков≥, то малоймов≥рно. що ≥нвестори будуть в≥дразу за≥нтересован≥ в њх куп≥вл≥. ‘ранчайзер-монопол≥ст передасть франшизу тим компан≥¤м, ¤к≥ вимагатимуть найменших державних субсид≥й дл¤ забезпеченн¤ наданн¤ послуг зв'¤зку на ¤кийсь час.

 омпан≥њ, що перемогли, повинн≥ виконувати вимоги не зб≥льшувати плату дл¤ п≥дтриманн¤ необх≥дних р≥вн¤ та ¤кост≥ послуг. ÷¤ схема, що використовуЇ конкурентне зниженн¤ ц≥ни на торгах не ст≥льки дл¤ зниженн¤ ц≥ни франшизи, ск≥льки дл¤ м≥н≥м≥зац≥њ субсид≥й, Ї одним з способ≥в приватизац≥њ збиткових п≥дприЇмств.

ѕро ефективн≥сть використанн¤ такоњ схеми у сфер≥ зв'¤зку говорить нагромаджений св≥товий досв≥д.

‘ранчайзинг - це одна з небагатьох форм приватизац≥њ, здатних дати стаб≥льн≥сть, реально в≥дчутну перспективу, незалежн≥сть ≥ довг≥ роки житт¤ малим ≥ середн≥м п≥дприЇмствам. «а даними статистики, у —Ўј п≥сл¤ 10 рок≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ "виживають" лише 18% приватних п≥дприЇмств, тод≥ ¤к за той самий час "виживають" 90% франчайз≥, а процент банкрутств Ї надзвичайно низьким.

‘ранчайзинг може забезпечити прац≥вникам њх перше робоче м≥сце ≥ початковий трен≥нг ќсновних управл≥нських навичок, що п≥двищить економ≥чну ≥ правову культуру п≥дприЇмц≥в ≥ (що дуже важливо дл¤ республ≥ки) може вир≥шити проблему створенн¤ нових робочих м≥сць. ‘ранчайзинг особливо приваблюЇ тим, що пропонуЇ хорош≥ можливост≥ люд¤м з р≥зними розм≥рами початкового кап≥талу ≥ досв≥дом. ƒл¤ б≥знесмен≥в (включаючи молодих людей, ж≥нок ≥ пенс≥онер≥в) ‘ранчайзинг Ї хорошим шансом бути самост≥йними в рамках б≥знесу. ¤кий вже сформувавс¤.

¬ ”збекистан≥ сприйн¤тлив≥сть до телекомун≥кац≥йних послуг Ї дуже великою, тому практично будь-¤кий в≥щ франчайзингу (включаючи поштов≥, телеграфн≥ та телефонн≥ послуги, обслуговуванн¤ таксофон≥в ≥ факс≥в, кабельне телебаченн¤, рад≥озв'¤зок, додатков≥ послуги ≥ передаванн¤ даних, послуги щодо техн≥чного, ≥нформац≥йного ≥ б≥знесового обслуговуванн¤ телекомун≥кац≥й, наданн¤ телекомун≥кац≥йних послуг дл¤ потреб дистанц≥йного навчанн¤ учбовим закладам та ≥ншим орган≥зац≥¤м) маЇ перспективу. ƒоц≥льно дозвол¤ти ‘ранчайзинг комутац≥йних об'Їкт≥в, передавальних л≥н≥й, волоконно-оптичних кабел≥в тощо.

ќсновн≥ проблеми франчайзингу в пер≥од переходу до ринковоњ екзном≥ки можуть бути пов'¤зан≥ з адаптац≥Їю довгострокових в≥дносин його учасник≥в до м≥нливих умов. ќчевидно, що в контрактах необх≥дно передбачити певну гнучк≥сть, "пристосовуван≥сть". ƒл¤ п≥дтриманн¤ значного ≥нтересу на стад≥њ франчайзинг-торг≥в кер≥вництво повинне забезпечити механ≥зм под≥лу ризику, пов'¤заного ≥з зм≥нами попиту або зростанн¤м вартост≥ виробництва.

Ќезважаючи на загальн≥ можливост≥, що в≥дкриваютьс¤ франчайзингом телекомун≥кац≥й, головна проблема пол¤гаЇ в складност≥ одержанн¤ кредит≥в та ≥нших способ≥в доступу до кап≥талу населенн¤ ”збекистану. ќднак економ≥чне зростанн¤ ≥ швидкозростаючий прошарок середнього класу зможуть забезпечити активний ринок франчайз≥. –озвиток кредитно-банк≥вськоњ системи, зростаюча державна п≥дтримка малого б≥знесу в≥дкривають широк≥ перспективи дл¤ розвитку франчайзингу в наш≥й республ≥ц≥.

« розвитком ринкових в≥дносин дедал≥ б≥льшого поширенн¤ в св≥т≥ набуваЇ л≥зинг -джерело ф≥нансуванн¤ ≥ кредитуванн¤, що грунтуЇтьс¤ на т≥сних зв'¤зках м≥ж виробником продукц≥њ та ф≥нансуючою орган≥зац≥Їю. ” крањнах з ринковою економ≥кою л≥зингов≥ операц≥њ ведутьс¤ господарюючими суб'Їктами переважно при техн≥чному переозброЇнн≥ виробництва. њх використанн¤ Ї дуже перспективним у галуз≥ зв'¤зку, ¤ка в≥дзначаЇтьс¤ великою фондом≥стк≥стю ≥ пост≥йним розвитком технолог≥њ.

–озгл¤немо основн≥ загальн≥ переваги л≥зингу, ¤к≥ робл¤ть його привабливим не т≥льки дл¤ зах≥дного орендодавц¤, але й дл¤ нашого орендар¤:

-дозвол¤Ї зд≥йснювати 100% ф≥нансуванн¤, тод≥ ¤к придбанн¤ у кредит покриваЇ т≥льки 80-85% угоди;