‘ќ–ћ”¬јЌЌя Ќј÷≤ќЌјЋ№Ќќ√ќ ≤Ќ‘ќ–ћј÷≤…Ќќ√ќ

‘ќ–ћ”¬јЌЌя Ќј÷≤ќЌјЋ№Ќќ√ќ ≤Ќ‘ќ–ћј÷≤…Ќќ√ќ –»Ќ ”

” ринкових умовах господарюванн¤ ≥нформац≥¤ стаЇ товаром, ¤кий маЇ соц≥альн≥, ¤к≥сно-к≥льк≥сн≥, варт≥сн≥ вим≥ри та характеристики, своњх виробник≥в ≥ своњх споживач≥в. ¬ ≥ншому аспект≥ вона ¤вл¤Ї собою сем≥отичне (знаково) уречевлен≥ знанн¤ та в≥домост≥, зор≥Їнтован≥ на задоволенн¤ ментальних (духовно-≥нтелектуальних) потреб людини й орган≥зац≥йно-виробничих, пол≥тичних потреб сусп≥льства. « одного боку, ≥нформац≥¤ Ї продуктом ≥нтелектуального опрацюванн¤ б≥льших чи менших масив≥в знань, а з ≥ншого -п≥дірунт¤м дл¤ подальшого використанн¤ з метою виготовленн¤ конкретного товару, зд≥йсненн¤ конкретного виробничого процесу тощо. «алежно в≥д призначенн¤ ≥нформац≥¤ набуваЇ т≥Їњ чи ≥ншоњ форми (книга, статт¤, анал≥тична дов≥дка, рекламний проспект, автоматизована база даних ≥ т. д.). “аким чином, ≥нформац≥йний ринок - це ринок ≥нформац≥йних продукт≥в та послуг (≤ѕѕ), де д≥ють ус≥ обов'¤зков≥ атрибути - закони попиту ≥ пропозиц≥њ, життЇвий цикл товару, ц≥на ≥ т. ≥н.

¬ ”крањн≥ Ї вс≥ умови дл¤ формуванн¤ та регулюванн¤ нац≥онального ≥нформац≥йного ринку. —пираючись на ≥снуюч≥ ринков≥ механ≥зми, св≥товий досв≥д та рекомендац≥њ, можна визначити орган≥зац≥йн≥ й економ≥чн≥ аспекти створенн¤ в≥тчизн¤ного ринку ≤ѕѕ, ви¤вити його труднощ≥ ≥ проблеми. ƒо орган≥зац≥йних аспект≥в належить розв'¤занн¤ питань нормативно-законодавчоњ бази, правового захисту, структуризац≥њ за формами власност≥, п≥дпор¤дкован≥стю та виробничими проектами ≥нформац≥йних структур, розбудови ≥нфраструктури¹. ≈коном≥чн≥ аспекти формуванн¤ ринку ≤ѕѕ розкриваютьс¤ через закони попиту й пропозиц≥њ, ¤к≥, у свою чергу, визначають життЇвий цикл ≤ѕѕ. њхн≥ ц≥ни, джерела ф≥нансуванн¤.

≤нформац≥йний попит зумовлюЇ сукупн≥сть характеристик ≤ѕѕ (к≥льк≥сть, ¤к≥сть, обс¤г, вид тощо), ¤к≥ необх≥дн≥ споживачев≥ у певний час, у певному сусп≥льному оточенн≥ дл¤ вир≥шенн¤ поставлених завдань.

≤нформац≥йна потреба д≥стаЇ св≥й про¤в у прагненн≥ використовувати ≥нформац≥ю не т≥льки ¤к в≥дтворюваний продукт прац≥, але й ¤к в≥дбитт¤ об'Їктивноњ реальност≥ навколишнього середовища дл¤ п≥дтримки ≥ розвитку матер≥альних та духовних основ сусп≥льства. ѕотреби визначають зм≥ст, обс¤г, структуру, динам≥ку попиту, тому потреба Ї первинною в≥дносно попиту ≥ п≥дл¤гаЇ вивченню в першу чергу. Ќайкраще сутн≥сть ≥нформац≥йноњ потреби розкриваЇтьс¤ через отриманн¤ в≥дпов≥дей на систему запитань:

що? - зм≥стова спр¤мован≥сть ≥ характер ≥нформац≥йноњ потреби (≥нформац≥њ);

хто? - структура споживач≥в;

ск≥льки? - обс¤ги, ¤к≥сть, ≥нш≥ характеристики ≥нформац≥њ;

нав≥що? - сфера використанн¤ ≥нформац≥њ;

¤к? - шл¤х ≥ вид отриманн¤ та передач≥ ≥нформац≥њ.

«алежно в≥д часу запиту ≥ критер≥њв охопленн¤ вс≥ види ≥нформац≥њ можна класиф≥кувати таким чином:

- ретроспективн≥, поточн≥ ≥ перспективн≥, тобто йдетьс¤ про потребу в ран≥ше опрацьованих даних (об'Їктах застосуванн¤) дл¤ анал≥зу дос¤гнутого, дл¤ актуал≥зац≥њ проблем, над ¤кими працюЇ споживач, ≥ використанн¤ розробок у майбутньому;

- нормативн≥, фактичн≥, додатков≥ (потр≥бн≥ дл¤ плануванн¤, техн≥ко-економ≥чного обгрунтуванн¤ тощо);

- тематичн≥, галузев≥, б≥бл≥ограф≥чн≥, картограф≥чн≥, анал≥тичн≥, дов≥дков≥, концептуальн≥ тощо.

ожен вид маЇ ¤к≥сно-к≥льк≥сн≥ характеристики (актуальн≥сть, новизна, над≥йн≥сть, обс¤г), варт≥сн≥ вим≥ри, життЇвий цикл в≥дпов≥дно до наукового та соц≥ально-економ≥чного р≥вн≥в розвитку сусп≥льства.

«адовольн¤Їтьс¤ ≥нформац≥йна потреба в≥дпов≥дними шл¤хами ≥ способами передач≥ ≥нформац≥њ (на паперових, магн≥тних, оптичних нос≥¤х, через мереж≥ зв'¤зку, на запит. цикл≥чно, у встановлен≥ строки).

Ѕагато вчених, котр≥ тривалий час займалис¤ досл≥дженн¤ми проблем ≥нформац≥йного ринку, пропонують систематизувати попит на ньому в≥дпов≥дно до виробничих функц≥й.

ѕод≥л¤ючи цей п≥дх≥д, ми пропонуЇмо таку систему д≥ючих ц≥лей:

- визначенн¤ соц≥ально-пол≥тичних ор≥Їнтир≥в;

- плануванн¤, орган≥зац≥¤ та управл≥нн¤ виробництвом;

- розвиток науки ≥ техн≥ки, виконанн¤ досл≥джень, розробка ≥ випуск товар≥в;

- зд≥йсненн¤ операц≥й з куп≥вл≥ (на¤вн≥сть, види матер≥альних засоб≥в, структура ≤ пол≥тика ринку);

-збут (конкуренц≥¤, орган≥зац≥йно-пол≥тичний ≥нструментар≥й, маркетинг тощо);

-ф≥нансуванн¤ (над≥йн≥сть, конкурентоспроможн≥сть).

ѕропозиц≥ю на ринок ≤ѕѕ подають њх виробники - органи державного управл≥нн¤, засоби масовоњ ≥нформац≥њ, науково-досл≥дн≥ та науково-техн≥чн≥ ≥нститути ≥ центри, органи статистики, консалтингов≥ й маркетингов≥ комерц≥йн≥ п≥дприЇмства.

ƒ≥¤льн≥сть ринку ≤ѕѕ, так само ¤к ус≥х ≥нших ринк≥в товар≥в ≥ послуг, пов'¤зана з формуванн¤м р≥вн≥в, сп≥вв≥дношень ≥ структури ц≥н, л≥кв≥дац≥Їю дисбаланс≥в м≥ж варт≥стю товару та матер≥ально-виробничими витратами, встановленн¤м на ц≥й основ≥ р≥вноваги закон≥в попиту ≥ пропозиц≥њ. як в≥домо, ц≥ закони визначають екв≥валентн≥сть обм≥ну, сп≥вв≥дношенн¤ товарних ≥ грошових поток≥в, р≥вень платоспроможност≥, асортимент товару, його ¤к≥сть ≥ к≥льк≥сть. “≥льки враховуючи ринков≥ вимоги та правила, можна виробити механ≥зм р≥вноваги м≥ж цими законами та умови њхньоњ д≥њ ≥, в≥дпов≥дно, визначитис¤ з ус≥ма характеристиками ц≥н.

ƒан≥ про ц≥ни на засоби масовоњ ≥нформац≥њ можна д≥стати на п≥дстав≥ в≥домостей про тираж виготовленн¤ та ц≥ну реал≥зац≥њ, виход¤чи з анал≥зу передплатних каталог≥в пер≥одичних видань, книжкових огл¤д≥в, рекламних матер≥ал≥в; на науко≈≥о-техн≥чну й ≥нтелектуальну ≥нформац≥ю-з проспект≥в, дов≥дник≥в, прейскурант≥в. ÷≥ дан≥ характеризують перший р≥вень системи ≥нформац≥йного ц≥ноутворенн¤. ўоб отримати ≥нформац≥ю про кон'юнктуру на ≤ѕѕ, необх≥дно виконати самост≥йну пошукову роботу, бо органи статистики таких даних не мають. Ќа жаль, в ”крањн≥ ≥нтелектуальний продукт сьогодн≥ оц≥нюЇтьс¤ дуже низько. ўоправда, вже практикуЇтьс¤ плата за авторську ≥дею, за ≥нтелектуальн≥ розробки на п≥дстав≥ догов≥рних в≥дносин, але вони оц≥нюютьс¤ певним процентом в≥д вартост≥ проекту (б≥знес-плану), мови ж про участь у розпод≥л≥ оч≥куваних результат≥в (прибутк≥в) нема. ј тим часом св≥това практика св≥дчить, що високо¤к≥сна ≥нформац≥¤, за на¤вност≥ спец≥ал≥ст≥в, ¤к≥ вм≥ють квал≥ф≥ковано з нею працювати, даЇ ≥мпульс ус≥м виробничим процесам, зб≥льшуЇ ефективн≥сть п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.

ѕитанн¤ ц≥ноутворенн¤ на ≤ѕѕ, вид≥ленн¤ кошт≥в дл¤ отриманн¤ ≥нформац≥њ та роботи з нею нин≥ перебувають на стад≥њ вивченн¤. ƒержава не маЇ достатн≥х кошт≥в дл¤ ≥нформац≥йноњ д≥¤льност≥. ¬икористанн¤ ≥нформац≥йних продукт≥в та послуг найчаст≥ше не даЇ швидких результат≥в, але саме вони е руш≥йною силою прогресу, ≥ тому треба негайно розв'¤зати ц≥лий р¤д проблем. —еред них найважлив≥шими Ї так≥:

- п≥двищенн¤ рол≥ комерц≥йних структур у ф≥нансуванн≥ закуп≥вель матер≥альних ≥нформац≥йних засоб≥в, розвитку телекомун≥кац≥й, мереж зв'¤зку, поповненн≥ ≥нформац≥йних фонд≥в;

- наданн¤ ≥нформац≥йн≥й сфер≥ пр≥оритету, в зв'¤зку з чим належить зд≥йснити в≥дпов≥дний перерозпод≥л бюджету, розширити можливост≥ отриманн¤ ≥нвестиц≥й та ≥н.;

- забезпеченн¤ ≥ захист авторських прав;

- налагодженн¤ державного статистичного обл≥ку на¤вност≥ баз даних, обчислювальноњ техн≥ки, створенн¤ системи матер≥ального забезпеченн¤, надходженн¤ оперативних даних про виробник≥в ≥ споживач≥в ≥нформац≥њ, про посередник≥в, оператор≥в мереж зв'¤зку, про потребу в кадрах ≥ т. ≥н.

¬ир≥шенн¤ перел≥чених та ≥нших проблем спри¤тиме п≥днесенню украњнськоњ економ≥ки. Ќа¤вн≥сть необх≥дноњ ≥нформац≥њ дасть поштовх розгортанню п≥дприЇмництва, що принесе бажаний ефект у багатьох сферах (зайн¤т≥сть, пол≥пшенн¤ добробуту населенн¤, впровадженн¤ ≥нновац≥йних заход≥в ≥ т. д.). ‘ормуванн¤ нац≥онального ≥нформац≥йного ринку - важливий фактор п≥двищенн¤ рол≥ ”крањни на м≥жнародн≥й арен≥.

ќ. „”Ѕ” ќ¬ј,

кандидат економ≥чних наук.

^{1ƒокладн≥ше див.: „убукова ќ. ѕро формуванн¤ нац≥онального ринку ≥нформац≥йних продукт≥в та послуг. "≈коном≥ка ”крањни" є 9, 1999, с. 86-88.

”краинский центр »нтернет-рекламы "ECHO"}