–ќЋ№ «ј–ќЅ≤“Ќќѓ ѕЋј“» ¬ –≈√”Ћё¬јЌЌ≤ «ј…Ќя“ќ—“≤

¬.ћќ–“≤ ќ¬,

доцент, кандидат економ≥чних наук (Ћуганськ}

ѕро взаЇмозв'¤зок системи оплати прац≥ ≥ зм≥ни њњ к≥льк≥сних ≥ ¤сних характеристик було написано немало в рад¤нський час, а також в останн≥ роки в≥домими фах≥вц¤ми ”крањни Ч ё. ѕалк≥ним, ј. „ухном, ј.  олотом¹ та ≥н. ” своњх прац¤х автори намагаютьс¤ обгрунтувати необх≥дн≥сть такоњ орган≥зац≥њ оплати прац≥, ¤ка найб≥льшою м≥рою в≥дпов≥дала б характеру продуктивних сил, стимулювала њх розвиток ≥ перебувала б в оптимальному поЇднанн≥ з р≥зними елементами ус≥Їњ сукупност≥ виробничих в≥дносин.

ќсобливий ≥нтерес становить досл≥дженн¤ оплати прац≥ ¤к фактора становленн¤ ≥ розвитку ринку прац≥ в ”крањн≥. –озвиток цього ринку в крањн≥ супроводжуЇтьс¤ поступовою зм≥ною рол≥ його окремих елемент≥в: пропозиц≥њ, попиту на робочу силу, зароб≥тноњ плати. ¬ибуваЇтьс¤, зокрема, п≥двищенн¤ значенн¤ оплати прац≥ ¤к одного з регул¤тор≥в ринку робочоњ сили.

ѕо-перше, величина зарплати стаЇ найважлив≥шою складовою мотивац≥њ прац≥в≠ник≥в до участ≥ в оплачуван≥й трудов≥й д≥¤льност≥. « переходом до ринковоњ економ≥ки патернал≥стська роль держави, ¤ка виражалас¤ ран≥ше у наданн≥ житла, послуг осв≥ти, охорони здоров'¤, р¤ду ≥нших благ та послуг безплатно чи за невелику плату, стала послаблюватис¤. ѕереведенн¤ безплатних благ у розр¤д платних робить зарплату сильнод≥ючим фактором регулюванн¤ пропозиц≥њ прац≥.

ѕо-друге, в умовах повноњ самоокупност≥ п≥дприЇмствами затрат на оплату прац≥, њх величина починаЇ в≥д≥гравати ≥стотну роль в регулюванн≥ попиту на працю².

ѕо-третЇ, зароб≥тна плата стаЇ посередньою ланкою, через ¤ку пропозиц≥¤ ≥ попит на ринку прац≥ справл¤ють вплив одне на одного. “ак, в результат≥ зб≥льшенн¤ попиту на працю труд≥вник≥в буд≥вельних спец≥альностей у великих м≥стах ”крањни в 1993Ч 1996 рр., њх зароб≥тки у т≥ньов≥й сфер≥ ви¤вилис¤ досить високими, щоб залучити до цього сегменту ринку багатьох ос≥б з ≥нших профес≥йних сегмент≥в.

Ќезважаючи на тенденц≥ю до зростанн¤ значенн¤ зарплати ¤к регул¤тора ринку прац≥, спостер≥гаЇтьс¤ ≥ протилежна йому тенденц≥¤ Чдо обмеженн¤ ц≥Їњ рол≥. ѕитома вага оф≥ц≥йноњ зарплати у грошових доходах населенн¤ р≥к у р≥к скорочуЇтьс¤. якщо в 1990 р. њњ частка в доходах с≥мей становила 67,5% ³, то в 1997 Ч 51,1%, в 1998 р. Ч 47,2% сукупних доход≥в ⁴. ќслабленн¤ регулюючоњ функц≥њ зарплати, особливо в легальн≥й частин≥ економ≥ки, пов'¤зане ≥ з функц≥онуванн¤м значного т≥ньового сектора,

Ѕагато ¤к≥ крањни зустр≥чаютьс¤ з проблемою: ¤ку ланку економ≥чного механ≥зму зробити об'Їктом п≥двищеноњ уваги дл¤ виведенн¤ нац≥онального господарства з важкого економ≥чного становища? ƒе¤к≥ фах≥вц≥ вважають, що п≥двищенн¤ оплати прац≥ в ”крањн≥ здатне вивести економ≥ку крањни з кризи. ѕо-перше, буде роз≥рване порочне коло: дешева робоча сила Ч њњ неефективне використанн¤ Ч низький р≥вень оплати прац≥. ѕо-друге, зб≥льшенн¤ споживчого попиту в результат≥ п≥двищенн¤ р≥вн¤ зарп≠лати може привести до розширенн¤ попиту ≥ виходу в≥тчизн¤ноњ промисловост≥ ≥з за≠стою. ќднак такий сценар≥й розвитку под≥й малоймов≥рний. ƒл¤ ≥стотного п≥двищенн¤ зарплати у бюджетному сектор≥ економ≥ки у держави кошт≥в немаЇ. «б≥льшенн¤ зар≠плати понад р≥вень, ¤кий склавс¤ у недержавному сектор≥, за ≥снуючого р≥вн¤ продук≠тивност≥ прац≥ призведе лише до зб≥льшенн¤ витрат п≥дприЇмств ≥ сплеску безроб≥тт¤.

Ќа самому початку реформуванн¤ украњнськоњ економ≥ки проблему п≥двищенн¤ оплати можна було розв'¤зати за рахунок р≥зкоњ зм≥ни сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж сусп≥льними фондами споживанн¤ ≥ зарплатою на користь останньоњ. ≤накше кажучи, можна було надати у розпор¤дженн¤ труд¤щих б≥льшу частку кошт≥в, що ними заробл¤ютьс¤. Ќа жаль, нин≥ за рахунок такого перерозпод≥лу кошт≥в м≥ж фондами соц≥ального розвиту ≥ зарплатою дос¤гти њњ п≥двищенн¤ не вдастьс¤. «б≥льшенн¤ оплати прац≥, на наш погл¤д, можна дос¤гти лише за створенн¤ додаткового ефективного попиту на працю. …ого по¤ви сл≥д оч≥кувати, зокрема, при п≥двищенн≥ продуктивност≥ сусп≥льноњ прац≥. ѕевну роль у даному п≥двищенн≥ маЇ в≥д≥грати пер≥одичне зб≥льшенн¤ м≥н≥мальноњ зарплати, њњ перегл¤д у в≥дпов≥дност≥ з показниками бюджету ≥ рухом показника "межа малозабезпеченост≥".

«арплата ≥ р≥вновага на ринку прац≥

–≥вень оплати, ¤кий склавс¤ в ”крањн≥, мало спри¤Ї встановленню р≥вноваги на ринку прац≥. ¬ р¤д≥ сегмент≥в ринку прац≥ зарплата надто мала, щоб стимулювати за≠лученн¤ спец≥ал≥ст≥в до участ≥ в оплачуван≥й трудов≥й д≥¤льност≥ за наймом. ¬одночас р≥вень оплати у певних секторах ринку прац≥ в ”крањн≥ нав≥ть за його малоњ значущост≥ досить високий дл¤ стимулюванн¤ такого попиту на робочу силу, ¤кий в≥дпов≥дав би розм≥рам потенц≥альноњ пропозиц≥њ прац≥. ≤снують дв≥ основн≥ причини цього:

Ч низька продуктивн≥сть ≥ндив≥дуальноњ прац≥ ¤к результат њњ незадов≥льноњ ор≠ган≥зац≥њ на п≥дприЇмствах, низькоњ техн≥чноњ оснащеност≥ прац≥вник≥в, втрат робочого часу з р≥зних причин. “ак, коеф≥ц≥Їнт використанн¤ робочого часу за 9 м≥с¤ц≥в 1999 р. становив лише 0,77⁵;

Ч вкрай неефективний механ≥зм включенн¤ ≥ндив≥дуальноњ прац≥ до сукупноњ су≠сп≥льноњ прац≥. ¬ колишньому —–—– це було пов'¤зане з низькою ¤к≥стю народногос≠подарського плануванн¤, неефективн≥стю ≥нвестиц≥й, в≥дсутн≥стю ринкових ц≥н тощо. ѕри переход≥ до ринку ц¤ проблема ще б≥льше загострилас¤ у зв'¤зку з труднощами та неув'¤зками перех≥дного типу координац≥њ економ≥чноњ д≥¤льност≥ на вс≥х р≥вн¤х.

¬насл≥док низькоњ ефективност≥ прац≥ њњ затрати ≥ результати отримують вкрай низьку сусп≥льну оц≥нку, що в р¤д≥ випадк≥в т¤ж≥Ї до нул¤. “ой факт, що р≥вноважна ставка оплати в окремих сегментах ринку прац≥, в окремих категор≥й спец≥ал≥ст≥в бли≠зька до нул¤, св≥дчить про дезорган≥зац≥ю ринку взагал≥ та його окремих елемент≥в зокрема. «а вс≥Їњ м≥зерност≥ зарплат прац≥вники неспроможних у комерц≥йно-ф≥нансо≠вому в≥дношенн≥ п≥дприЇмств отримують незароблен≥ грош≥, але не в тому розум≥нн≥, що вони не затратили прац≥ взагал≥, а в тому, що ц¤ прац¤ ви¤вилас¤ непотр≥бною споживачам, ринку, держав≥.

ќсобливоњ уваги потребуЇ феномен заборгованост≥ ≥з зарплати. Ќевиплата зар≠плати, њњ затримки стали нормою, зокрема в результат≥ того, що в р¤д≥ сегмент≥в ринку прац≥ в≥дсутн≥й платоспроможний попит на робочу силу, ¤кий в≥дпов≥даЇ к≥лькост≥ ре≠ально зайн¤тих. ј обмеженн¤ к≥лькост≥ зайн¤тих з боку роботодавц≥в наштовхуЇтьс¤ на економ≥чн≥, соц≥ально-психолог≥чн≥ перешкоди.

« переходом до ринковоњ економ≥ки в ”крањн≥ м'¤к≥ бюджетн≥ обмеженн¤ рад¤нсь≠кого типу, ¤к≥ характеризувалис¤ щедрою державною п≥дтримкою вс≥х, включаючи збитков≥, п≥дприЇмств, зм≥нилас¤ м'¤кими бюджетними обмеженн¤ми нового типу. ѕочинаючи з к≥нц¤ 1994 р., дан≥ обмеженн¤ характеризуютьс¤ достатньою жорстк≥стю при отриманн≥ п≥дприЇмствами та орган≥зац≥¤ми бюджетних ≥ кредитних ресурс≥в ≥ м'¤к≥стю Ч щодо в≥дсутност≥ дисципл≥ни у платежах при розрахунках п≥дприЇмств за своњми зобов'¤занн¤ми, в тому числ≥ ≥ за зарплатою. ’арактерно, що випадки, коли п≥дприЇмства розраховувалис¤ б по зарплат≥, вз¤вши дл¤ цього кредит, в окрем≥ роки практично не зустр≥чаютьс¤.

Ќеобх≥дно звернути увагу на те, що за загальноњ картини жорсткост≥ бюджетних обмежень при отриманн≥ п≥дприЇмствами централ≥зованих ≥ кредитних ресурс≥в та м'¤кост≥ при розрахунках, р≥зн≥ сфери економ≥ки, в тому числ≥ ≥ всередин≥ державного сектора, щодо цього м≥ж собою розр≥зн¤ютьс¤. «аборгован≥сть ≥з зарплати у р¤д≥ п≥д≠приЇмств ≥ орган≥зац≥й щодо певних категор≥й прац≥вник≥в стала хрон≥чною; в ≥нших випадках Ч вона маЇ еп≥зодичний характер, а в трет≥х Ч люди завжди отримують зарплату в строк. “ак, в галузевому розр≥з≥ понад 70% заборгованост≥ бюджету щодо зарплати на жовтень 1999 р. припадало на прац≥вник≥в у галуз≥ осв≥ти ≥ охорони здо≠ров'¤ ⁶.

ƒоти, доки в крањн≥ ≥снуватиме надлишкова зайн¤т≥сть, матиме м≥сце ≥ заборгова≠н≥сть ≥з зарплати. ќднак т¤гар ц≥Їњ заборгованост≥ розпод≥л¤тиметьс¤ нер≥вном≥рно м≥ж р≥зними сегментами економ≥ки залежно в≥д економ≥чних ≥ пол≥тичних фактор≥в. як у державному, так ≥ в недержавному секторах ≥снуватимуть ринки прац≥ з р≥зними режимами виплат зарплати. «усилл¤ центральноњ ≥ м≥сцевих влад мають бути спр¤мованими на встановленн¤ принципу соц≥альноњ справедливост≥ при розпод≥л≥ т¤гар¤ заборгованост≥ ≥з зарплати всередин≥ бюджетного сектора нац≥онального господарства.

¬ ”крањн≥ ≥снують законодавч≥ акти, покликан≥ захистити труд¤щих в≥д втрати час≠тини зароб≥тноњ плати у зв'¤зку з порушенн¤м строк≥в њњ виплати. …детьс¤ про постанови  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни є 1427 в≥д 20 грудн¤ 1997 р.⁷ та є 692 в≥д 23 кв≥тн¤ 1999 р.⁸, затверджен≥ ними положенн¤, в≥дпов≥дно до ¤ких розрахунок сум компенсац≥й прац≥вникам у зв'¤зку з втратою ними частини зарплати через затримки маЇ зд≥й≠снюватис¤ з урахуванн¤м ≥ндекс≥в споживчих ц≥н. ќднак на практиц≥ дан≥ постанови виконуютьс¤ лише за на¤вност≥ у орган≥зац≥й в≥дпов≥дних кошт≥в, тобто в р¤д≥ випадк≥в просто не виконуютьс¤. ¬ результат≥ такого п≥дходу до ≥ндексац≥њ хрон≥чно затримуваноњ зарплати в ц≥лому реальна ц≥на грошових зобов'¤зань перед певними категор≥¤ми прац≥вник≥в внасл≥док ≥нфл¤ц≥њ знижуЇтьс¤.  р≥м того, при розрахунках ≥з заборгованост≥ не враховуЇтьс¤ ≥ механ≥зм дисконтуванн¤, тобто механ≥зм встановленн¤ вартост≥ зобов'¤зань перед прац≥вниками з урахуванн¤м часу затримки виплати ≥ процентноњ ставки. “аким чином, в результат≥ затримок виплат ≥з зарплати њњ р≥вноважний р≥вень нижчий, н≥ж той, ¤кий ф≥гуруЇ у плат≥жних в≥домост¤х та статистичн≥й зв≥тност≥.

Ќестача грошей дл¤ трудовоњ компенсац≥њ в р¤д≥ випадк≥в зам≥щуЇтьс¤ за рахунок використанн¤ товар≥в. ¬иплата зарплати у менш л≥кв≥дн≥й натуральн≥й форм≥ також е фактором в≥дхиленн¤ зарплати в б≥к зниженн¤: ≥снують витрати щодо перетворенн¤ товарноњ зарплати в грошову.

Ќа нашу думку, при визначенн≥ р≥вноважноњ оплати на в≥тчизн¤ному ринку прац≥, необх≥дно враховувати також т≥ньову складову трудових доход≥в. ” багатьох сегментах ринку прац≥ ”крањни б≥льш-менш сформувалас¤ т≥ньова складова: т≥ньовий попит, т≥ньова пропозиц≥¤, т≥ньова зарплата. ¬ районних центрах Ћуганськоњ област≥ оф≥ц≥йний ринок прац≥ прац≥вник≥в буд≥вельних спец≥альностей практично припинив ≥снуванн¤ через вкрай низьк≥ доходи, багатом≥с¤чн≥ затримки зарплати. ¬одночас неоф≥ц≥йна складова даного ринку Ї досить вагомою. ‘актична р≥вноважна оплата прац≥ певних категор≥й прац≥вник≥в осв≥ти, охорони здоров'¤ Ї вищою пор≥вн¤не' з оф≥ц≥йними даними за рахунок т≥ньовоњ компоненти.

ѕевного поширенн¤ набула практика неоплачуваноњ зайн¤тост≥ прац≥вник≥в у позаробочий час, до ¤коњ змушують прац≥вник≥в де¤к≥ кер≥вники. ¬ р¤д≥ випадк≥в новачкам часто не оплачують працю прот¤гом так званого "випробувального строку", а при напол¤ганн≥ на завершенн≥ даного строку ≥ бажанн≥ отримувати компенсац≥ю за трудову д≥¤льн≥сть њх зв≥льн¤ють.

¬≥дм≥нност≥ в оплат≥ ≥ регулюванн≥ розпод≥лу прац≥

¬≥дм≥нност≥ в оплат≥ прац≥ Ї одним з економ≥чних ≥нструмент≥в стимулюванн¤ або гальмуванн¤ руху прац≥вник≥в м≥ж р≥зними р≥вн¤ми квал≥ф≥кац≥њ, рег≥онами, п≥дприЇмс≠твами, галуз¤ми, секторами економ≥ки. ¬ умовах, коли м≥жрозр¤дн≥ коеф≥ц≥Їнти, ди≠ференц≥ац≥¤ оклад≥в спец≥ал≥ст≥в ≥ службовц≥в досить в≥дчутн≥, прац≥вникам Ї сенс турбуватис¤ про п≥двищенн¤ свого квал≥ф≥кац≥йного р≥вн¤. ќстанн≥м часом в крањн≥ прийн¤то р¤д важливих законодавчих акт≥в, що стосуютьс¤ диференц≥ац≥њ посадових оклад≥в прац≥вник≥в державного сектора економ≥ки залежно в≥д квал≥ф≥кац≥њ, стажу, ≥н≠тенсивност≥ прац≥. ÷е постанови  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕро умови оплати ≥ розм≥ри прац≥ кер≥вник≥в п≥дприЇмств, заснованих на державн≥й, комунальн≥й власност≥, та обТЇднань державних п≥дприЇмств" в≥д 19 травн¤ 1999 р.⁹, "ѕро виплату надбавки за стаж роботи в науков≥й сфер≥" в≥д 22 червн¤ 1999 р. "', ”каз ѕрезидента ”крањни "ѕро розм≥ри надбавок до посадових оклад≥в судд≥в за квал≥ф≥кац≥йними класами" в≥д 21 серпн¤ 1999 р.".

ј в ц≥лому в крањн≥ нин≥ р≥зниц¤ в оплат≥ прац≥ р≥зноњ квал≥ф≥кац≥њ мало в≥дчутна. —постер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ до втрати тарифною системою функц≥њ регул¤тора опти≠мального розпод≥лу ≥ перерозпод≥лу прац≥. ƒе¤к≥ недержавн≥ п≥дприЇмства взагал≥ в≥≠д≥йшли в≥д використанн¤ тарифноњ системи. Ќа ≥нших п≥дприЇмствах недержавного сектора йдуть шл¤хом обмеженн¤ д≥¤нн¤ тарифноњ системи, поширюючи њњ т≥льки на роб≥тник≥в основного виробництва. ¬ умовах в≥дходу в≥д тарифноњ системи в оплат≥ прац≥ на п≥дприЇмствах недержавного сектора можна зустр≥ти випадки, коли прац¤ менш квал≥ф≥кованого фах≥вц¤, що виконуЇ нескладну роботу, оц≥нюЇтьс¤ не нижче, а вище, н≥ж прац¤ квал≥ф≥кованого прац≥вника. “ака практика не спри¤Ї оптим≥зац≥њ розпод≥лу прац≥ р≥зноњ складност≥ м≥ж прац≥вниками.

–озпод≥л доход≥в залежно в≥д посади, ¤ку займаЇ прац≥вник, т≥сно пов'¤заний з розпод≥лом у в≥дпов≥дност≥ з квал≥ф≥кац≥Їю, але не зводитьс¤ до останнього. ¬ крањнах з розвинутими ринковими в≥дносинами, ефективними соц≥ально-пол≥тичними ≥нститутами посада, що займаЇтьс¤, ¤к правило, визначаЇ к≥льк≥сть ≥ ¤к≥сть прац≥ прац≥вника, його внесок в сусп≥льне багатство. ¬ умовах же адм≥н≥стративно-командноњ економ≥ки рад¤нського типу, а також на стад≥њ переходу до ринкових в≥дносин та ≥нститут≥в де≠мократичноњ влади позитивна залежн≥сть м≥ж посадою, що займаЇтьс¤ людиною, зар≠платою та њњ внеском у загальний результат може бути в≥дсутньою. ” колишньому –а≠д¤нському —оюз≥ висок≥ посади, трапл¤лос¤, займали некомпетентн≥, а ≥нод≥ й просто прац≥вники-нев≥гласи, ¤ких њхн≥ покровител≥ перем≥щали з одного високопоставленого кр≥сла в ≥нше. ¬они отримували висок≥ оклади фактично за безд≥¤льн≥сть. ≤нод≥ прийн¤т≥ ними р≥шенн¤ завдавали в≥дчутну матер≥альну шкоду п≥дприЇмству, галуз≥, економ≥ц≥ в ц≥лому.

« переходом до ринку в ”крањн≥, зокрема у зв'¤зку з приватизац≥Їю, колишн≥й ди≠ректорат де¤ких п≥дприЇмств почав отримувати доходи, що в дес¤тки ≥ сотн≥ раз≥в пе≠ревищували зарплату роб≥тник≥в, спец≥ал≥ст≥в на п≥дпор¤дкованих њм п≥дприЇмствах. ”зурпувавши право розпор¤джатис¤ доходами п≥дприЇмств, њхн≥ адм≥н≥страц≥њ пере≠творилис¤, по сут≥, у закрит≥ анклави, куди потрапити "простому" службовцю п≥дпри≠Їмства, нав≥ть такому, ¤кий маЇ висок≥ профес≥йн≥ ¤кост≥, стало неможливим. “аким чином, посиленн¤ диференц≥ац≥њ трудових доход≥в, а також доход≥в в≥д власност≥ не супроводжуЇтьс¤ оптимальн≥/њм внутр≥орган≥зац≥йним рухом персоналу.

¬≥дм≥нност≥ в р≥вн¤х зарплати Ї одним з могутн≥х регул¤тор≥в внутр≥галузевоњ, м≥жгалузевоњ моб≥льност≥ кадр≥в. ¬ умовах недосконалоњ внутр≥галузевоњ конкуренц≥њ на ринку готовоњ продукц≥њ п≥дприЇмства, що функц≥онують в одн≥й галуз≥ ≥ випускають однакову продукц≥ю, мають р≥зну рентабельн≥сть, отже, ≥ неоднаков≥ можливост≥ оплачувати працю своњх прац≥вник≥в. Ќедосконала м≥жгалузева конкуренц≥¤ на ринках готовоњ продукц≥њ з притаманними њй атрибутами (бар'Їрами на шл¤ху м≥жгалузевого переливу кап≥талу, насамперед) також зумовлюЇ р≥зну норму прибутку, але вже на п≥дприЇмствах, що належать до р≥зних галузей. „астина прибутку високорентабельних галузей може направл¤тис¤ на додаткову оплату прац≥. ¬ результат≥ виникають м≥жгалузев≥ в≥дм≥нност≥ в оплат≥ однор≥дноњ прац≥. —каж≥мо, р≥вень оплати прибираль≠ниць та ≥нших категор≥й прац≥вник≥в, чи¤ профес≥йна приналежн≥сть даЇ змогу викори≠стовувати њх послуги у багатьох галуз¤х, в 1994Ч1997 рр. у високодоходн≥й кредитно-банк≥вськ≥й сфер≥ в ”крањн≥ був значно вищим, н≥ж в ≥нших галуз¤х, наприклад, у ма≠шинобудуванн≥. ¬ результат≥ виник нездоровий аж≥отаж навколо робочих м≥сць у кредитно-банк≥вськ≥й сфер≥.

8 ц≥лому в ”крањн≥ галуз≥ народного господарства за р≥внем зарплати розд≥лилис¤ на дв≥ групи, що в≥др≥зн¤ютьс¤ одна в≥д одноњ: одна, ¤ка складаЇтьс¤ з паливноњ галуз≥, електроенергетики, ф≥нансуванн¤, кредитуванн¤ та страхуванн¤, п≥шла вгору; друга Ч ¤ка включаЇ машинобудуванн¤, легку промислов≥сть, осв≥ту, охорону здоров'¤ Ч вниз в≥д середньоњ оплати. “ак, ¤кщо в середньому по економ≥ц≥ нарахована зарплата на одного штатного прац≥вника в грудн≥ 1999 р. становила 218,88 грн., то в електроенергетиц≥ Ч 458,49 грн., ф≥нансуванн≥, кредитуванн≥, страхуванн≥ Ч 616,41 грн., паливн≥й промисловост≥ Ч 363,51 грн., тод≥ ¤к в охорон≥ здоров'¤ Ч усього 139,86 грн., осв≥т≥ Ч157,54 грн.¹². ÷е не може не позначитис¤ на розпод≥л≥ ≥ перерозпод≥л≥ прац≥ на користь галузей з в≥дносно вищою зарплатою.

ћожлив≥сть п≥дприЇмств мати прибуток, що перевищуЇ середньогалузевий р≥вень, а також р≥вень, ¤кий склавс¤ м≥ж галуз¤ми, у перех≥дн≥й до ринку економ≥ц≥ ”крањни зумовлюЇтьс¤, насамперед, в≥дм≥нност¤ми в ц≥нов≥й еластичност≥ попиту на продукц≥ю та послуги р≥зних п≥дприЇмств. ѕевне значенн¤ мають також ≥снуванн¤ оф≥ц≥йних бар'Їр≥в на шл¤ху входженн¤ п≥дприЇмц≥в у галузь, вид д≥¤льност≥, а також податков≥ п≥льги, неоф≥ц≥йн≥ побори.

Ќер≥дко додатковий прибуток, ¤кий отримуЇтьс¤ п≥дприЇмством, реал≥зуЇтьс¤ у форм≥ додаткових зароб≥тк≥в у неоф≥ц≥йн≥й, прихован≥й в≥д оподаткуванн¤ та стати≠стичного обл≥ку форм≥, що, однак, не перестаЇ робити в≥дм≥нност≥ в зарплат≥ фактором внутр≥галузевого ≥ м≥жгалузевого розпод≥лу та перерозпод≥лу прац≥.

ћ≥жтеритор≥альн≥ в≥дм≥нност≥ в оплат≥ прац≥ у неокласичн≥й модел≥ досконалого ринку Ї фактором моб≥льност≥ прац≥вник≥в, у результат≥ чого встановлюЇтьс¤ Їдиний р≥вень оплати однор≥дноњ прац≥ на вс≥й територ≥њ крањни. Ќасправд≥ ж бар'Їри на шл¤ху м≥жтеритор≥альноњ моб≥льност≥ кадр≥в досить ≥стотн≥. ÷е Ч необх≥дн≥сть мати додатков≥ витрати на продаж, куп≥влю, оренду житла у зв'¤зку з перењздом, транспортн≥ витрати на влаштуванн¤ на новому м≥сц≥. Ќе треба скидати з рахунку ≥ психолог≥чн≥ витрати, пов'¤зан≥ ≥з зм≥ною м≥сц¤ роботи ≥ проживанн¤.

Ќеобх≥дно зазначити, що в тих крањнах, де р≥вень оплати пор≥вн¤но з варт≥стю житла 1 транспортними витратами досить високий, територ≥альна моб≥льн≥сть Ї не такою складною, ¤к у тих крањнах, де цей р≥вень ≥стотно нижчий. ƒо останн≥х належить ≥ ”крањна. —аме на¤вн≥стю серйозних економ≥чних перешкод на шл¤ху територ≥альноњ м≥грац≥њ кадр≥в по¤снюютьс¤ р≥зн≥ р≥вн≥ оплати однор≥дноњ прац≥ в р≥зних рег≥онах крањни.

—п≥вв≥дношенн¤ в оплат≥ прац≥ прац≥вник≥в бюджетного ≥ небюджетного сектор≥в економ≥ки маЇ важливе значенн¤ дл¤ розпод≥лу зайн¤тост≥ м≥ж даними секторами на≠родного господарства. ” в≥дпов≥дност≥ ≥з статтею 8 «акону ”крањни "ѕро оплату прац≥" держава встановлюЇ умови ≥ розм≥ри оплати прац≥ кер≥вник≥в п≥дприЇмств, що належать до державноњ, комунальноњ власност≥, прац≥вник≥в п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, ¤к≥ ф≥нансу≠ютьс¤ або дотуютьс¤ з бюджету. ¬становлюючи той чи ≥нший р≥вень оплати прац≥, держава регулюЇ приплив кадр≥в до бюджетного сектора. ¬ тому випадку, коли р≥вень оплати в бюджетних галуз¤х е в≥дносно низьким, ефективн≥ прац≥вники покидають державн≥ п≥дприЇмства та орган≥зац≥њ ≥ переход¤ть у приватн≥, акц≥онерн≥, сп≥льн≥ п≥д≠приЇмства.

Ќа самому початку переходу до ринку в ”крањн≥ оплата прац≥ бюджетник≥в була в ц≥лому нижчою, н≥ж у прац≥вник≥в р¤ду п≥дприЇмств недержавного сектора економ≥ки, що зумовило приплив до приватного сектора висококвал≥ф≥кованих спец≥ал≥ст≥в. ¬ останн≥ « роки ситуац≥¤ зм≥нилас¤. «а оф≥ц≥йними даними, в с≥чн≥Чвересн≥ 1999 р. се≠редньом≥с¤чна зарплата на державних п≥дприЇмствах на 14,6% перевищувала в≥дпо≠в≥дний р≥вень на п≥дприЇмствах колективноњ форми власност≥¹³. ” р¤ду категор≥й бюд≠жетник≥в ≥снують п≥льги щодо пенс≥йного забезпеченн¤, кращ≥, пор≥вн¤но з приватним сектором, умови прац≥ та в≥дносно стаб≥льна зайн¤т≥сть, що певною м≥рою спри¤Ї пе≠рерозпод≥лу робочоњ сили на користь державних п≥дприЇмств та установ.

ћехан≥зм формуванн¤ фонду оплати прац≥ на п≥дприЇмствах та регулюванн¤ зайн¤тост≥

¬ ”крањн≥ прот¤гом останн≥х 10 рок≥в ≥снуЇ к≥лька моделей формуванн¤ ≥ витра≠чанн¤ кошт≥в на зарплату, ¤к≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ ступенем свободи щодо регулюванн¤ п≥дприЇмством, орган≥зац≥Їю загального фонду оплати прац≥ свого персоналу ≥ оплати прац≥ кожного труд≥вника. Ќайжорстк≥шим, таким, що не залишаЇ орган≥зац≥њ можли≠вост≥ дл¤ регулюванн¤ зайн¤тост≥, Ї пор¤док, за ¤ким њй згори встановлюЇтьс¤ абсо≠лютний фонд зарплати, а також ф≥ксуЇтьс¤ штатний розклад ≥ величина ставок, поса≠дових оклад≥в кожного спец≥ал≥ста. ѕри цьому прем≥альний фонд не ≥снуЇ, або його розм≥ри наст≥льки мал≥, що не дозвол¤ють адм≥н≥страц≥њ орган≥зац≥њ реально впливати на трудову активн≥сть персоналу.

Ќаступним за ступенем жорсткост≥ Ї пор¤док, за ¤ким орган≥зац≥њ встановлюЇтьс¤ згори план ≥ доводитьс¤ ф≥ксований фонд оплати прац≥. ќрган≥зац≥¤ маЇ дотримуватис¤ тарифноњ с≥тки, однак жорстко ф≥ксованого штатного розпису немаЇ ≥ Ї можлив≥сть виконувати виробничий план меншою к≥льк≥стю прац≥вник≥в. ѕри цьому можуть з'¤витис¤ досить значн≥ кошти на прем≥юванн¤ прац≥вник≥в з вищою ≥нтенсивн≥стю прац≥. ≈коном≥¤ з фонду зароб≥тноњ плати може утворюватис¤, зокрема, за рахунок л≥карн¤них.

ƒержава може встановлювати ≥ контролювати залежн≥сть м≥ж темпами зростанн¤ виробництва у п≥дприЇмств ≥ приростом фонду њхньоњ зарплати, зокрема щоб не допустити ≥нфл¤ц≥њ. “акоњ л≥н≥њ повед≥нки дотримувалас¤ ¬ерховна –ада ”крањни, приймаючи 29 кв≥тн¤ 1992 р. ѕостанову "ѕро регулюванн¤ фонд≥в оплати прац≥". ѕри цьому абсолютний фонд оплати п≥дприЇмству може не доводитис¤, а умови тарифноњ системи Ч мають рекомендац≥йний характер. ѕор¤д з тим, що абсолютний фонд оплати прац≥ п≥дприЇмству не визначаЇтьс¤, однак включаютьс¤ ≥нш≥ ≥нструменти щодо обмеженн¤ витрат на зарплату. Ќа п≥дприЇмств≥ в обов'¤зковому пор¤дку утворюютьс¤ фонди, ¤к≥ не можна витратити на зарплату або можна витратити на так≥ ц≥л≥ при дотриманн≥ певних умов. —каж≥мо, частина кошт≥в маЇ бути направлена на створенн¤ резервного фонду. ’оча йдетьс¤ про власн≥ грошов≥ ресурси п≥дприЇмства, адм≥н≥страц≥¤ не може видати дан≥ грош≥ прац≥вникам, ¤к≥ найб≥льше в≥дзначилис¤.

≤, нарешт≥, п≥дприЇмство може бути повн≥стю в≥льним у визначенн≥ абсолютного фонду оплати, оплати прац≥ кожного свого спец≥ал≥ста (¤ка, проте, повинна бути не нижчою законодавче встановлюваного м≥н≥муму), а також сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж обс¤гами виробництва ≥ величиною зароб≥тноњ плати. ¬ цьому випадку можливост≥ п≥дприЇмства у регулюванн≥ зайн¤тост≥ шл¤хом оплати прац≥ Ї найвищими.

Ќин≥ державн≥ обмеженн¤ фонду оплати залишилис¤ в крањн≥ щодо державних орган≥зац≥й ≥ п≥дприЇмств-монопол≥ст≥в. ” в≥дпов≥дност≥ ≥з статтею 8 «акону ”крањни "ѕро оплату прац≥" держава регулюЇ фонд оплати прац≥ прац≥вник≥в п≥дприЇмств-монопол≥ст≥в у в≥дпов≥дност≥ з перел≥ком, що визначаЇтьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни. Ќаприклад, у 1999 р. п≥дприЇмства-монопол≥сти мали вносити до бюджету 30% перевищенн¤ розрахунковоњ величини фонду оплати прац≥ ^|->. ƒаний спос≥б регулюванн¤ оплати ≥ зайн¤тост≥ не ≥снуЇ в крањнах з розвинутими ринковими в≥дносинами ≥ ефективним антимонопольним законодавством. «а в≥дсутност≥ конкурентних ринк≥в товар≥в та послуг, д≥йового антимонопольного законодавства невтручанн¤ держави у сферу регулюванн¤ оплати прац≥ на п≥дприЇмствах-монопол≥стах призвело б, кр≥м усього ≥ншого, до невиправданого перерозпод≥лу прац≥ на користь останн≥х.

“аким чином, створенн¤ адекватн≥шоњ потребам реформованоњ економ≥ки ”крањни системи оплати прац≥ Ч необх≥дна передумова скороченн¤ безроб≥тт¤, забезпеченн¤ рац≥ональноњ моб≥льност≥ кадр≥в. ќсновною перешкодою на шл¤ху впливу держави на координац≥ю попиту ≥ пропозиц≥њ на ринку робочоњ сили через оплату прац≥ тепер Ї т≥н≥зац≥¤ економ≥ки. ўоб усп≥шно протид≥¤-и переходу в т≥нь п≥дприЇмницькоњ ≥ трудовоњ д≥¤льност≥, необх≥дно, зокрема, регулювати ступ≥нь втручанн¤ держави в механ≥зм ц≥ноутворенн¤ на ринку прац≥.

 

¹ ƒив., наприклад,   о л о т ј. ћ. ќплата прац≥ на п≥дприЇмств≥: орган≥зац≥¤ та удосконаленн¤.  .,1997.

² ƒокладн≥ше див.: ћорт≥ков ¬. ¬заЇмод≥¤ попиту на працю й зароб≥тноњ плати в ринков≥й економ≥ц≥. "”крањна: аспекти прац≥" є 7,1998, с. 16Ч19.

³ ƒив.: "Ѕанк≥вська справа" є 6, 1997, с. 56.

⁴ ƒив.: "ѕрац¤ ≥ зарплата" є 10,1999, с. 12.

⁵ ƒив.: "ѕрац¤ ≥ зарплата" є 33,1999, с. 2.

⁶ ƒив. там ж е, є 34, 1999, с. 7.

⁷ ƒив. "ќф≥ц≥йний в≥сник ”крањни" є 52, 1997, с 50Ч52.

⁸ 'ƒив. "ќр≥Їнтир" в≥д 13 травн¤ 1999 р., с. 10Ч11.

⁹ ƒив.: "Ћюдина ≥ прац¤" є 6,1999, с. 41Ч43.

¹⁰ ƒив.: там же, є7,с.31.

¹¹ ƒив.: там† же, є 8, с. 55.

¹² ƒив.: там† же, є5, 2000, с. 10Ч11.

¹³ ƒив.: там же, є 33, 1999, с. 2.

¹⁴ ƒив.: "ќр≥Їнтир" в≥д 22 кв≥тн¤ 1999 р., с. 8.

 

Ќа головну стор≥нку